Позначки

, , , , ,

Ночівля в Хусті, по філіжанці кави – і знову в дорогу, доки не притиснула спека (а вона в ті дні таки тиснула – навіть вітер здавався гарячим). Перша зупинка в селі Сокирниця біля Хуста. Вже здалека помічаємо над купкою дерев гострий шпиль. Церква св. Миколая (XVII ст.) – єдина недіюча з четвірки готичних дерев’яних храмів Хустського району. Фахівці стверджують, що на самому початку XVIII століття її перевезли сюди з села Шашвар на Виноградівщині.

Більше інформації про сокирницьку церкву і світлин шукайте тут і тут.

Ще кілька кілометрів – і ми в Крайникові, де поміж могутніми крислатими дубами заховалася церква св. Михайла 1668 р. З усього побаченого за два дні мандрівки, мабуть, саме крайниківський храм припав мені до серця найбільше.  В густому затінку панувала якась дуже особлива атмосфера, і зовсім не хотілося рушати далі в дорогу…

Більше інформації і світлин – тут і тут.

Далі на північ – Данилово, де на високому пагорбі стоїть церква св. Миколая 1779 р.

Більше про церкву в Данилово – тут і тут.

Вибоїстим путівцем їдемо до Олександрівки (раніше – Шандрове), останнього пункту призначення в Хустському районі. Тутешню дерев’яну церкву св. Параскеви 1753 р. доводиться шукати поміж хатами і городами, але воно того варте…

Більше читайте і дивіться тут і тут.

Далі буде…

Advertisements