Сьогодні привезли з друкарні “Мій дідусь був черешнею” Анджели Нанетті – на сайті “Видавництва Старого Лева” книжку можна замовити вже, а в книгарнях з’явиться, думаю, протягом кількох днів.

Анотація від Катерини Міхаліциної:

Ця книга – родинна історія хлопчика Тоніно, розказана від його імені. Проста і казкова водночас. Така, що зачепить кожного знайомими ситуаціями, подіями, фразами і страхами.

У Тоніно є мама й тато, які не завжди знаходять спільну мову. Є дідусь і бабуся міські, а є – сільські. І вони зовсім різні, бо живуть у різних світах. І саме сільські дідусь і бабуся – Оттавіано і Теодолінда – словами, вчинками, тим, які вони є, відкривають перед Тоніно, а отже – й перед нами, скарби емоцій, вчать розуміти себе й близьких, сприймати і переосмислювати навіть найскладніші речі та явища. Навіть смерть, яка є невід’ємною частиною життя.

Ця історія – повернення в дитинство з його можливістю неможливого і нагадування про те, що дива існують поряд з нами, і що, попри сум, несправедливість та розпач, ми таки зуміємо їх побачити, якщо тільки відкриємо до них серце.

Кілька уривків з книжки можна почитати тут.

Ілюстрації до видання створила художниця Анастасія Стефурак.

І кілька слів про авторку від мене:

Анджела Нанетті

nanettiНародилася у 1942 р. в містечку Будріо біля Болоньї, живе і працює у Пескарі. За освітою – історик-медієвіст, закінчила Болонський університет. Отримавши диплом, працювала в різних навчальних закладах, аж доки у 1995 р. не зосередилася суто на літературній праці.

Першу ж повість Анджели Нанетті, “Спогади Адальберто”, в 1985 р. було відзначено національною премією Андерсена, а критики назвали її “початком нової італійської літератури для дітей і підлітків”. Вже тоді авторка показала себе неабияким знавцем дитячої психології. Вона відкидає панівну на той час манеру писати про дітей і для дітей з погляду дорослих і починає описувати світ таким, яким бачать його діти. У її творах багато легкої іронії, дотепів і тонкого гумору, вони вирізняються багатою на метафори мовою, іноді – глибоким ліризмом. Письменниця володіє рідкісним даром природно й невимушено писати про надзвичайно складні речі, як-от про життя і смерть, дорослішання, пізнання себе, проблеми у стосунках із батьками й друзями… а часом просто вміє бачити за деревами ліс.

Всього Анджела Нанетті написала більше 25 книг. Найвідомішою з них стала повість “Мій дідусь був черешнею”, перекладена понад 20 мовами. Популярність здобуло також чимало інших її творів. Авторку відзначено численними преміями на батьківщині і за кордоном, а у 2013 і 2014 рр. її було номіновано на здобуття Меморіальної премії ім. Астрід Ліндґрен.

Advertisements